- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

- Прочитав книгу Валентини Пашиніної «Невідомий Єсенін», це — літературно-історичне дослідження, котре аналізує величезний фактаж, що стосується життя й смерті генія російської лірики. Враження сильні та позитивні. Оперуючи величезним масивом інформації, автор допомагає по-новому побачити великого поета. Скажімо, я абсолютно не знав, хто, як і для чого створював сумнозвісний міф про «єсенінщину». Або таке: після смерті Леніна комуністичні вожді у смертельній сутичці за владу використовували як розмінних пішаків видатних майстрів літератури. Здавалося, письменникам і поетам що до того, хто переможе: Троцький, Сталін чи Бухарін? Виявляється, був прямий зв´язок. Не стану переказувати зміст книги: кому цікаво, хай читає. Мені було цікаво. Тепер взявся за «Маджонг» Олексія Нікітіна. Я високо оцінюю талант і професійні вміння цього письменника, отже, у мене великі сподівання на неабиякі враження від цього роману. Ще прочитав, нарешті, збірку інтимної лірики Анни Малігон «Покинутим кораблям». Прекрасні вірші талановитого поета. Складається стійке враження, що високий рівень її віршів — далеко не межа, що потужний потенціал Анни лише почав реалізовуватися.

 
- Як обираєте книжки для читання?

- Книги для читання обираю безсистемно. Когось із авторів уже читав і ще хочу, інших — навпаки: більше ні за що не хочу, якісь твори порекомендували друзі з тих, чию думку я вважаю для себе авторитетною. Книжки, довкола котрих здійнявся галас або які спричинили помітний резонанс у суспільстві, теж намагаюся прочитувати. Хоча, якщо не йде, не силую себе. 

- Що можете порадити для читання іншим?
- Нічого радити не стану: на колір та смак товариш не всяк. У кожного читача є «свої» письменники й «не свої», такі, що їхні твори, хоч би які талановиті й майстерні вони не були, читати не можеш. Хіба що одне: читати треба те, що приносить тобі позитивні почуття.